Над пам'ятником Івану Грізному в Орлі поглумилися. ФОТО

Нещодавно збудованій статуї московському царю Івану Грізному в м. Орлі в Росії невідомий чоловік надів мішок на голову й повісив табличку "Духота-то какая, темнота".

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на "Интерфакс". Фотографію монумента опублікували в соціальних мережах. Напис на табличці відсилає до відомої цитати персонажа Івана Грізного з фільму "Іван Васильович змінює професію".

Чоловіка, який вчинив цю акцію, поліція оштрафувала за дрібне хуліганство (стаття 20.1 Кодексу про адміністративні правопорушення). Його ім'я та інші персональні дані не повідомляються. Мотиви вчинку також невідомі.

 Фото: https://vk.com/konubri

Нагадаємо, що перший пам'ятник першому московському царю Івану IV Грізному (правив у 1547 - 1584) встановили в м. Орел 3 жовтня, а урочисто відкрили 14 жовтня цього року.

Зведення монумента супроводжувалося скандалами і протестами, тому що Іван Грізний - один із найбільш суперечливих державних діячів Московії. Відкриття приурочили до 450-ліття міста, яке заснував Іван IV.


Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.