АНОНС: Виставка унікальних документів про Українську Гельсінську групу в Києві

До 40-ї річниці створення Української Гельсінської групи в рамках виставки "Кожна людина має право на свободу" архіви оприлюднять документи про боротьбу за права людини в СРСР у 1976-1988 роках.

"Кожна людина має право на свободу переконань i на вільне їх виявлення…" – із статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. Ці слова у 1976 році стали життєвим кредо для Миколи Руденка, Олеся Бердника, Петра Григоренка, Івана Кандиби, Левка Лук’яненка, Мирослава Мариновича, Миколи Матусевича, Оксани Мешко, Ніни Строкатої, Олекси Тихого – засновників Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

До експозиції виставки, присвяченої борцям за свободу і права людини, увійшли документи із фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву зарубіжної україніки, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Документи Української Гельсінської групи, що зберігаються в Центральному державному архіві громадських об’єднань України, дозволять розкрити завдання, які ставили перед собою члени УГГ, їх боротьбу за права українських політичних в’язнів, співпрацю з міжнародними організаціями, діяльність Закордонного представництва Української Гельсінської групи тощо.

 Засновники Української Гельсінської групи. Фото з книжки спогадів Мирослава Мариновича "Всесвіт за колючим дротом"

Центральний державний архів зарубіжної україніки представить листи, звернення, повідомлення Українського національного об’єднання, Об’єднаних українських правозахисних груп, Комісії прав людини Світового конгресу вільних українців та інших закордонних українських представництв про підтримку діяльності УГГ в Україні, про відстоювання прав її членів та заходи, спрямовані на їх звільнення.

Світлини із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного дозволять вдивитися в обличчя учасників тих подій, яким вистачило сміливості, сили волі для того, щоб в 1976 році відкрито заявити на весь світ про порушення радянським тоталітарним режимом основних прав людини. Під час відкриття виставки також буде демонструватися відеодобірка за кінодокументами із фондів архіву.

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України презентує листи членів Української Гельсінської групи Івана Кандиби, Левка Лук’яненка, Мирослава Мариновича, Леоніда Плюща, Миколи Руденка.

Документи із фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України розкриють форми і методи протидії органів державної безпеки УРСР розгортанню гельсінського руху в Україні.

На відкриття виставки запрошені члени УГГ, керівництво Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, Державної архівної служби України, представники Спілки архівістів України, працівники архівних установ, науковці, громадськість та ЗМІ.

7 листопада 2016 р., 13.00

Місце: ЦДАГО України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8)

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.