В Угорщині зняли відеоролик до річниці повстання 1956 року. ВІДЕО

Угорці зняли зворушливий соціальний відеоролик у пам'ять про Угорське антикомуністичне повстання в жовтні - листопаді 1956 року.

Відео опубліковане на сервісі "YouTube" під назвою "Пам'ятаймо!". Ролик розповідає історію літнього чоловіка, який іде вулицями Бадапешта в наші дні та згадує революційні події жовтня-листопада 1956 року, в яких він брав участь.

Відео закінчується гаслом "Де героїв не забувають, там будуть нові".

Як відомо, цього року виповнилося 60 років Угорській революції 1956 року. Антирадянське повстання в Угорщині розпочалося в жовтні 1956 року внаслідок незадоволення громадян політикою cталіністських керівників єдиної тодішньої легальної партії - Угорської партії трудящих (УПТ).

Внаслідок повстання було фактично ліквідовано УПТ і комуністичну службу державної безпеки. Під час революційних подій більше 2,6 тисячі угорців було вбито і більше 19 тисяч - поранено.

Неформальним лідером повстанців став популярний за свої реформи прем'єр-міністр Імре Надь, який відновив багатопартійну систему і оголосив про підготовку до вільних виборів. 

Зокрема, 2 листопада уряд оголосив про вихід Угорщини з Організації Варшавського договору і звернувся до Організації Об'єднаних Націй та західних держав по допомогу проти вторгнення радянських військ. 

Тим часом у Кремлі підготували відповідь - розпланували військову атаку і призначили новий уряд.

4 листопада 1956 року радянські танки з санкції Микити Хрущова розпочали наступ, щоб привезти в Будапешт новий уряд і нову марксистську силу - Угорську соціалістичну робітничу партію. 

Саму демократичну революцію придушили радянські війська, натомість після цього "відзначився" угорський комуністичний режим. Було розстріляно та повішено близько 300 борців за свободу, майже 13 тисяч людей отримали різні терміни ув'язнення, 200 тисяч були змушені рятуватися втечею за кордон.

Дивіться також:

Міністр, який переслідував угорських революціонерів

Міністра внутрішніх справ соціалістичної Угорщини засудили на 5 років

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти н е змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.