Литва допоможе відновити пам'ятник Костянтину Острозькому

Уряд Литви ухвалив рішення про те, що країна повинна взяти часть у відновленні надгробного памятника видатному полководцеві Великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому.

На своєму засідання в середу, 2 листопада, Рада Міністрів Литви постановила виділити до 44 тисяч євро на відновлення памятника. Про це пише сайт delfi.lt

"Ми зараз говорили про 2017 рік – виділити до 44 000 єво, а потім будемо слідкувати, щоб цей проект було реалізовано до 2020 року. Суть сьогоднішнього засідання – щоб державні установи Литви прийняли політичне рішення про підтримку даного проекту і за можливості фінансували. До цього будуть залучені багато відомств, зокрема, міністерства оборони та культури", - повідомив віце-міністр закордонних справ Неріс Германас по закінченню наради.

Надгробок на могилі Костянтина Острозького був композиційним центром Успенського собору, підірваного восени 1941 року

Нагадаємо, що Костянтин Острозький  (бл. 1460 – 1530) похований на території Києво-Печерської лаври, однак пам’ятник на його могилі було зруйновано в листопаді 1941 року, коли радянські диверсанти підірвали Успенський собор.

Костянтин Острозький як великий гетьман Великого князівства Литовського в союзі з надвірним гетьманом Королівства Польського Янушем Сверчевським 8 вересня 1514 року здобули одну з найбільших перемог часів ВКЛ, розгромивши московські війська воєводи Івана Челядніна в битві під Оршею.

Усі матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.