Петлюрівці, письменники, митці – КМДА запропонувала нові назви вулиць для Биківні та Голосієва

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації погодила нові назви вулиць у Голосіївському районі та в селищі Биківня, яке входить у межі столиці.

Про це повідомляє газета КМДА "Хрещатик".

У Биківні можуть з’явитися вулиці на честь Івана Рогача, Ореста Чемеринського (члени ОУН, розстріляні в Бабиному яру), Павла Филиповича (поет, перекладач епохи Розстріляного відродження), Михайла Білінського (організатор морської піхоти, міністр УНР), Василя Біднова (історик, член Центральної Ради), Роберта Конквеста (дослідник Голодомору), Ро­дини Вороних (батько Микола і син Марко - письменники, жертви сталінського терору), Григорія Косин­ки (письменник епохи Розстріляного відродження), Владлена Кузнецова (кінематографіст, дослідник радянських репресій), Леся Танюка (режисер, політичний діяч), Євгена Плужника (поет епохи Розстріляного відродження), Дмитра Загула (письменник, перекладач), Іси Мунаєва (чеченський командир, що загинув в АТО), Степана Витвицького (Президент УНР в еміграції 1954-1965).

У Голосіївському районі нові вулиці пропонується назвати на честь: Назарія Яремчука, Остапа Вересая (кобзар), Віктора Зарецького (живописець, громадський діяч), Бориса Матюшенка (міністр здоров’я УНР), Володимира Науменка (філолог, міністр Української Дрежави), Андрія Ніковського (член Центральної Ради, міністр УНР), Сер­гія Остапенка (прем’єр-міністр часів УНР), Олександра Осецького (генерал Армії УНР), Миколи Левитського (громадський діяч, кооператор), Вален­тина Отамановського (член Центральної Ради, учасник бою під Крутами), Олега Борисова, Миколи Рябовола (діяч українського руху на Кубані), Макси­ма Славинського (дипломат УНР), Михайла Пет­ренка (поет, автор пісні "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю"), Олександра Удовиченка (генерал Армії УНР), Анатолія Кентія (історик, архівіст, дослідник УПА), Сергія Шелухіна (член Центральної Ради, міністр часів УНР), Григорія Голоскевича (мовознавець, член Центральної Ради), Бориса Тена (поет, перекладач, діяч УАПЦ).

Нові назви з’являться на мапі міста, якщо за них проголосує більшість на громадському обговоренні. 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.