Політв'язні та дисиденти часів СРСР звернулися до світу із закликом зупинити окупацію Криму

11 листопада 2016 року учасники ІІ Кримського форуму колишніх політвʼязнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів та правозахисників у Львові звернулися до світу із закликом зупинити російськ уокупацію Кримського півострова.

Повний текст відкритого звернення під назвою "Загальнолюдські цінності – гарант безпеки у світі" публікує Еспресо.TV.

Автори документа провели аналогії між радянським і путінським режимами. На їхню думку, незасуджені злочини комунізму стали зернами нового чекістського режиму в Росії, який зруйнував цивілізаційні перспективи російського народу і розхитує увесь світовий лад. На совісті цього режиму – війна в Грузії, анексія Криму, війна на сході України, погрози на адресу країн Прибалтики, атомний шантаж усього світу, злочинні бомбардування мирних мешканців Сирії.

"Цей перелік злодіянь неминуче буде продовжено, якщо згаданий режим не зупинити". - застерігають підписанти. - "Рівень цієї небезпеки відчуваємо ми – люди, що пізнали цинізм, облудність і злочинність чекістського режиму на власній долі. Тому ми рішуче застерігаємо уряди й народи демократичних країн від нових ілюзорних спроб "умиротворення агресора". Шукати середнє арифметичне між добром і злом означає – потурати злу".

Автори відкритого звернення висловили солідарність із кримськотатарським народом і засудили переслідування кримських татар з боку окупаційного режиму, зокрема заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Підписанти закликали негайно звільнити всіх громадян України, яких незаконно утримують в ув'язненні на території Росії та загарбаних нею землях Криму і Донецької та Луганської областей.

"Повернення Криму до складу України необхідне як акт відновлення справедливості, законності і світового ладу. Україна і вся світова спільнота повинні виробити "дорожну карту" для забезпечення права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території у складі України", - підкреслили учасники Форуму.

Вони переконані, що деокупація Криму, відновлення територіальної цілісності України, захист прав і свобод людини, корінного кримськотатарського народу і всіх етнічних груп Криму – це тест для совісті всього світу. Будь-яка поступка агресорові, яка приносить позірний мир, буде обтяжена подальшими світовими катаклізмами.

"Ми солідарні з усіма росіянами, які засуджують нелюдську політику російського керівництва, й готові разом з ними шукати моделі майбутнього співіснування наших держав. Наш осуд чинного режиму в Росії стосується російського народу тільки тією мірою, якою він підтримує злочинні дії свого керівництва", - наголошують автори звернення.

Текст відозви закінчується закликом засудити злочини комуністичного режиму, оскільки безкарність призводить до нових і нових злочинів:

"Нікому не під силу змінити старий як світ закон: незасуджені й неспокутувані злочини стають зернами нових злочинств. Світ не зможе розвиватися далі, якщо злочинні дії комуністичних режимів і подальших їхніх чекістських реінкарнацій: ГУЛАГ і Голодомор, катування і страти, депортації та винищення народів, гібридні війни – не будуть засуджені як геноцид, злочини проти людства і військові злочини. З усіх локальних чи світових криз вихід завжди один і той самий – повернення до тих цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Саме ці цінності споріднюють нас із динамічним сучасним світом. Віднайти мир і безпеку, зрікаючись цих цінностей, неможливо".

Зверення підписали колишні політичні в’язні комуністичних режимів, правозахисники та інші учасники ІІ Кримського Форуму:

1. Паруйр Айрікян (Вірменія)

2.Алім Алієв (Україна)

3.Вардан Арутюнян (Вірменія)

4.Геннадій Афанасьєв (Україна)

5.Гульнара Бекірова (Україна)

6.Наталія Беліцер (Україна)

7.Йосиф Бєгун (Ізраїль)

8.Галина Болотова (Україна)

9.Тетяна Боннер-Янкелевич (США)

10.Валери Буйвал (Бєларусь)

11.Леонардас Вілкас (Литва)

12.Марія Гель (Україна)

13.Петр Глебович (Хлебович) (Польща)

14.Микола Горбаль (Україна)

15.Богдан Горинь (Україна)

16.Таріел Гвініашвілі (Грузія)

17.Борис Ґудзяк (Франція)

18.Олесь Дяк (Україна)

19.Юрій Зайцев (Україна)

20.Роман Залескі (Польща)

21.Таїсія Зарецька (Україна)

22.Олесь Зарецький (Україна)

23.Євген Захаров (Україна)

24.Йосип Зісельс (Україна)

25.Леонардс Інкінс (Латвія)

26.Сінавер Кадиров (Україна)

27.Роман Калапач (Україна)

28.Стасіс Каушиніс (Литва)

29.Ірина Кізілова (Російська Федерація)

30.Іван Ковальов (США)

31.Сергій Ковальов (Російська Федерація)

32.Лідія Ковальчук (Україна)

33.Данута Куронь (Польща)

34.Ярослав Курскі (Польща)

35.Павло Літвінов (США)

36.Лариса Лохвицька (Україна)

37.Мирослав Левицький (Україна)

38.Люба Маринович (Україна)

39.Мирослав Маринович (Україна)

40.Микола Матусевич (Україна)

41.Леонід Мілявський (Україна)

42.Адам Міхнік (Польща)

43.Раїса Мороз (Канада)

44.Калью Мятік (Естонія)

45.Віктор Нійтсоо (Естонія)

46.Євген Обертас (Україна)

47.Герман Обухов (США)

48.Василь Овсієнко (Україна)

49.Тетяна Осипова (Ковальова) (США)

50.Павло Отченашенко (Україна)

51.Віктор Пєстов (Російська Федерація)

52.Саулюс Печелюнас (Литва)

53.Олександр Подрабінек (Російська Федерація)

54.Зорян Попадюк (Україна)

55.Данута Пшивара (Польща)

56.Олекса Різників (Україна)

57.Ярослава Різникова (Україна)

58.Ганна Садовська (Україна)

59.Айше Сейтмуратова (США)

60.Олексій Смирнов-Костерін (Російська Федерація)

61.Орися Сокульська (Україна)

62.Гражина Станішевська (Польща)

63.Абмеджит Сулейманов (Україна)

64.Вольфганг Темплін (Німеччина)

65.Марія Трофимович (Україна)

66.Андрюс Тучкус (Литва)

67.Пйотр Тима (Польща)

68.Іван Фещук (Україна)

69.Євген Фіалко (Україна)

70.Ізабелла Хрусьлінська (Польща)

71.Інна Чернявська-Набока (Україна)

72.Рефат Чубаров (Україна)

73.Різа Шевкієв (Україна)

74.Олесь Шевченко (Україна)

75.Петрушка Шустрова (Чехія)

76.Олександра Шухевич (Україна)

77.Юрій Шухевич (Україна)

78.Гаяна Юксель (Україна)

79. Лагле Парек (Естонія)

80. Калле Юргенсон (Естонія)

Повний текст звернення читайте тут.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.