Помер засновник комуністичної Куби Фідель Кастро

У Гавані ввечері в п'ятницю, 25 листопада, на 91-му році життя помер лідер Кубинської революції, багаторічний глава держави Фідель Кастро.

Про смерть Фіделя повідомив його брат, чинний голова Державної ради Куби Рауль Кастро, передає "DW". За його словами, тіло Фіделя Кастро кремують.

Фідель Кастро. Фото: DW

Фідель Кастро (народився 13 серпня 1926 року) у 1950-х роках очолив збройне повстання на Кубі, яке призвело до повалення режиму диктатора Фульхенсіо Батісти 1 січня 1959 року. Після цього Кастро більше 40 років правив Кубою, втілюючи соціалістичні реформи. Кастро займав посади прем'єр-міністра (1959-1976), президента Державної ради (1976-2008) та першого секретаря Комуністчиної партії Куби (1961-2011).

Правління Кастро позначилося серед іншого і жорстким протистоянням Куби зі США.

Останніми роками Фідель Кастро тяжко хворів та рідко з'являвся на публіці. Ще в 2006 році він фактично передав управління державою молодшому брату Раулю.

Як повідомляє "УП", 28 та 29 листопада вшанувати пам'ять Фіделя Кастро можна буде на території меморіалу Хосе Марті.

Ввечері 29 листопада у Гавані пройде демонстрація, присвячена Кастро, після чого останки лідера революції будуть доставлені на жалобні церемонії до місць на території Куби, де він свого часу прославився.

Вранці 4 грудня похорон Кастро відбудеться на кладовищі в Сантьяго-де-Куба, де покояться герой боротьби за незалежність країни Хосе Марті та багато інших відомих історичних осіб.

ДОВІДКА:

Кубинська революція - збройна боротьба проти диктатора Фульхенсіо Батісти, який захопив владу в країні у 1952 році внаслідок державного перевороту. Розпочата групою прогресивної молоді на чолі з юристом Фіделем Кастро.

Після початкових невдач озброєним революціонерам у складі 82 осіб удалося висадитися на берег Куби у грудні 1956 року і перейти до партизанської війни.

Після ряду військових і політичних успіхів революція завершилася перемогою повстанців, які увійшли у столицю країни Гавану в січні 1959 року, розпочавши соціальні й економічні реформи.

Дивіться також: "В інтернет викладено щоденник Че Гевари"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.