Усі розділи
Допомогти проекту

В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАДЕНО ЩОДЕННИК ЧЕ ГЕВАРИ

Інтернет-користувачі отримали доступ до рукописного щоденника героя кубинської революції Ернесто "Че" Гевари.

9 жовтня 2012

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на болівійського дослідника Карлоса Соріано Гальварро.

"Основна мета - дати можливість усім зацікавленим отримати безперешкодний доступ до рукописів, які мають історичну цінність, - заявив історик. - Завдяки інтернету кожен зможе отримати інформацію про події сорокап'ятирічної давнини з перших рук".

Оцифрована версія щоденника знаходиться на сайті chebolivia.org.

Щоденник охоплює часовий відрізок з січня по жовтень 1967 року, коли знаменитий революціонер перебував у Болівії.

Ернесто "Че" Гевара, лідер Кубинської революції 1959 року і державний діяч, з 1966 року очолював ліворадикальний повстанський підрозділ у Болівії, який вів партизанську війну проти президентської диктатури.

 Че Гевара в Болівії, 1967 рік

Че був узятий у полон солдатами болівійської армії в жовтні 1967 році, а через день розстріляний без суду з наказу президента військового уряду Болівії.

Читайте також: "Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА"

Теми
Дивіться також
Її звали «Куртизанка». Секс-шпіонаж в КГБ УРСР
У Штатах оприлюднили кінохроніку з Климетієм Шептицьким. ВІДЕО
Підручники КҐБ: в мережі опублікували матеріали, за якими вчилися радянські спецслужбовці
Архів національної пам’яті: реконструкції бути!
Найбільший архів підпілля ОУН
Тексти

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.
6 листопада 2023 — Олеся Ісаюк

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.
30 червня 2019 — Олеся Ісаюк

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.
28 червня 2025 — Тетяна Терен

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.
28 червня 2025 — Олександр Скрипник
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 червня, 20:06

Ігоря Калинця поховають на Личаківському кладовищі

28 червня, 20:50

IN MEMORIAM: Відійшов у вічність поет і дисидент Ігор Калинець

27 червня, 23:34

Історик Олександр Алфьоров очолив Український інститут національної пам’яті

26 червня, 11:12

В Ауґсбурзі відновлено пам’ятник на могилі Юрія Клена

Всі новини