АНОНС: Публічна дискусія про значення політики нацпам'яті для демократії

“Дороговкази свободи”: у Києві пройде публічна дискусія за участі істориків та експертів з Чехії, Польщі та України про значення політики національної пам'яті для демократії.

Дискусія пройде в рамках міжнародної конференції з обміну досвідом між українськими, польськими та чеськими експертами у питань політики національної пам’яті.

Участь візьмуть:

·      Павел Жачек (CZE) — колишній директор Інституту з вивчення тоталітарних режимів, Прага;

·      Андрій Когут (УКР) — директор архіву Служби безпеки України, Київ;

·      Володимир Бугров (УКР) — проректор КНУ імені Тараса Шевченка;

·     Томас Гійо (EST) — член Ради при Естонського інституту національної пам'яті, Таллінн;

·      Францишек Домбровський (POL) — Головний спеціаліст в Інституті національної пам'яті і викладач Академії Warfare, Варшава;

·      Ігор Кулик (УКР) — начальник відділу, Український Інститут національної пам'яті, Київ;

·      Олена Халімон (УКР) — консультантка Українського інституту національної пам’яті, Київ.

 

Для участі у дискусії необхідна попередня реєстрація через онлайн-форму.

Також відбуватиметься онлайн-трансляція заходу:

7 грудня, середа, 17.00

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60, ауд. 355 (зал Вченої ради).

Організатори: чеський інститут CEVRO спільно з Центром досліджень визвольного руху та Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка за підтримки National Endowment for Democracy.

Контакти для журналістів: 063-278-76-45.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.