АНОНС: У Києві презентують "Дипломатичну історію України"

У Київському будинку вчителя відбудеться презентація книги Євгена Слабченка "Дипломатична історія України".

Книгу, яку впорядкувала Ірина Матяш, випустило видавництво "Кліо". Євген Слабченко - український громадський діяч в еміграції, кінорежисер, кінооператор, колекціонер бібліотечних і архівних зібрань, відомий у світовому кіномистецтві як Ежен Деслав (8.12.1899-10.09.1966).

Як зазначено в анотації, у праці висвітлено історію України як суверенної держави від Київської Русі до Української Народної Республіки через процес боротьби за незалежність шляхом як дипломатичних зусиль, так і збройної боротьби, її ролі як регіонального і міжнародного гравця, налагодження контактів з іншими країнами та організації дипломатичної служби.

Особливість тексту полягає в популярному стилі викладу, підкресленій демонстрації відданості автора українській ідеї, героїзації подвигів козацтва, інтересі до питань дипломатичного протоколу, висвітленні української історії через дипломатичні акції. 

До тексту додано археографічну передмову, коментарі та біографічний нарис упорядника І. Матяш про Є. Слабченка, в якому висвітлено життєвий шлях митця і дослідника, проаналізовано його діяльність як колекціонера української документальної спадщини та дослідника дипломатичної історії.

У презентації візьмуть участь:

  • упорядник видання, доктор історичних наук, професор Ірина Матяш;
  • заступник директора Інституту історії України НАН України Геннадій Боряк; 
  • Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук;
  • завідувач відділу міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАНУ Степан Віднянський;
  • директор видавництва "Горобець" Ганна Горобець;
  • завідувач кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Ігор Жалоба;
  • директор ДУ "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон;
  • перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Юрій Кочубей;
  • заступник директора Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктор Матвієнко;
  • професор кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Олександр Цвєтков.

Головуватиме на презентації –  в. о. ректора Дипломатичної академії України при МЗС України В’ячеслав Ціватий.

 

Середа, 6 грудня, 18.00

Місце: Молодіжна зала Київського міського будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, 3-й поверх).

Вхід вільний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.