АНОНС: У Києві пройде фестиваль української есеїстики "Шерех-2016"

Зануритись у доробок українських есеїстів, послухати сучасної творців, а також познайомитись з молодим українським словом можна буде 16-18 грудня на фестивалі "Шерех-2016".

Фестиваль "Шерех" названо за псевдонімом батька української есеїстики Юрія Шевельова.

Шерех – це його найособистіше ім'я для найважливіших думок. Водночас "шерех" – це звук від гортання сторінок. Українська думка має багато сторінок, чи мало з них було вирвано. Перипетії, які пережили й переживає українська думка, неодмінно потребує рефлексії

Ці два дні фестивалю пройдуть під знаком Думки: читання, майстер-класи, дискусії, презентації; зустрічі і знайомства; кава і книги – книги і кава; камін, відкритий мікрофон; запеклі дискусії; вечірки і семінари.

Кульмінацією фестивалю стане вручення ІV Премії імені Юрія Шевельова та відзначення молодих есеїстів.

 

Серед учасників фестивалю ШЕРЕХ - письменники, літературознавці, критики, видавці, блогери, філософи: Володимир Єрмоленко, Андрій Бондар, Оля Гнатюк, Ірина Славінська, Дана Павличко, Софія Андрухович, Євгеній Стасіневич, Олексій Сігов, Михайло Мінаков, Віктор Марущенко, Микола Рябчук, Антон Мартинов, Вахтанг Кебуладзе, Павло Швед, Григорій Грабович, Олександр Саврук.

ПОВНА ПРОГРАМА фестивалю тут: http://www.sherekh-fest.com/ 

16—18 грудня

Місце: Art Ukraine Gallery (Київ, вул. Грушевського, 9-А)

Організатори: Києво-Могилянська бізнес-школа [kmbs], видавництво "Дух і Літера", а також Український центр Міжнародного ПЕН-клубу.

Вхід на події фестивалю вільний за умови обов'язкової реєстрації.

Контактні особи:
Pavlo Bilodid, pb@kmbs.ua, координатор фестивалю
Galya Vasylenko, gv@kmbs.ua, секретар відзнаки ШЕРЕХ
Anastasiia Negrutska, shevelov-award@gmail.com, секретар Премії ім. Шевельова

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.