Російський "політолог" заявив, що білоруську мову придумали більшовики. ВІДЕО

Директор Російського інституту стратегічних досліджень заявив, що білоруську мову придумали більшовики в 1926 році.

Відео його виступу опубліковане на сайті "YouTube", передає "Четвертая власть".

Експерта, якому належить ця заява, звати Леонід Решетников. Він є директором Російського інституту стратегічних досліджень. На думку Решетникова, не може бути Білорусі, незалежної від Москви, а білоруську мову вигадали більшовики в 1926 році.

"Ситуація для нас дуже несприятлива. Усе рухається по українському сценарію. Лінія на відділення білорусів від росіян, створення паркану між білорусами й росіянами в ідеологічному, політичному, історичному і навіть у якомусь духовному плані просто очевидна.

Подивіться нашу радянську газету "Правда" за 1926 рік, на першій сторінці постанова ЦК ВКП(б). Вона називалася "Про створення білоруської мови". Ми доклалися до створення мови! Тобто, цій мові, даруйте, виходить біля 90 років. Ну що ж це за держава?", - бідкається Решетников.

При цьому, сам Решетников у 1970 році закінчив історичний факультет Харківського державного університету й навчався в аспірантурі Софійського університету в Болгарії в 1917—1974 роках. З 1976 по 2009 рік служив у структурах зовнішньої розвідки СРСР і Російської Федерації, генерал-лейтенант запасу.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.