Вінницька міська рада назвала нові вулиці на честь учасників Визвольних змагань і АТО. ІНФОГРАФІКА

Вінницька міська рада розпорядилася створити 16 нових топонімів, з яких більшість названі на честь діячів визвольного руху та сучасної російсько-української війни.

Про це інформує спільнота "Історія Вінниці" у "Фейсбуці". Проект рішення міськради був готовий ще 8 грудня, але проголосували за нього його щойно 23 грудня.

Відповідно до рішення, в місті з’явилося 12 вулиці і 4 провулки на території, включеної до меж Вінниці за рахунок Вінницько-Хутірської та Лука-Мелешівської сільських рад.

Зокрема, вулиці колишньої Лука-Мелешівської сільради віднині матимуть назви:

вулиця Хоробрих,

вулиця Захисників,

вулиця Олександра Удовиченка,

вулиця Ігоря Присяжнюка,

вулиця В’ячеслава Бронського,

вулиця Перемильська,

провулок Перемильський,

вулиця Антонінка,

вулиця Валентина Білошкурського,

вулиця Василя Тютюнника,

вулиця Дмитра Шкрабуна,

вулиця Михайла Омеляновича-Павленка.

Більшість земельних ділянок на цих новостворених вулицях належить вінничанам—учасникам АТО.

Короткі біографічні довідки на українських військовиків, імена яких одержали нові вулиці, подаються в інфографіці, створеній Андрієм Янченком.

 
 
 
 
Насправді Василь Тютюнник мав звання за посадою полковника Армії УНР, а не генерала 
 Автор інфографіки помилився - насправді героя звати Дмитро Шкрабун
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.