Для станції метро "Петрівка" в Києві шукають нову назву. ВІДЕО

Київська міська рада запропонувала перейменувати станцію метро "Петрівка"

Про це повідомляє "Київський метрополітен" на своїй сторінці у "Фейсбуці".  

"Для метрополітену зміна назв — не новинка. За 56 років роботи уже перейменовано 13 станцій, причому одну аж двічі (Площа Калініна — Площа Жовтневої революції — Майдан Незалежності)", — зазначають у комунальному підприємстві.

Наразі є пропозиція Київради назвати станцію "Почайна".

Потреба перейменування зумовлена тим, що назва "Петрівка" походить від прізвища більшовицького діяча Голови Всеукраїнського виконавчого комітету УСРР Григорія Петровського, на честь якого також називався Дніпропетровськ.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Підприємство запрошує киян долучитися до обговорення нової назви і пропонувати свої варіанти.

Як змінювалися назви станцій київського метрополітену можна переглянути у відеоролику:

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Нагадаємо, що 19 травня цього року Верховна Рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.