У Львівській галереї мистецтв недорахувалися майже сотні стародруків ХVІ–ХVІІІ ст

4 січня стало відомо, що із фондів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького зникло 95 стародруків і два рукописи.

Пропажу виявили під час проведення звірки Музею мистецтва давньої української книги,  повідомили представники адміністрації галереї на прес-конференції сьогодні, передає інформаційна агенція ZІК.

Поки триває перевірка фондів спеціальною слідчою комісією стверджувати, що видання вкрадено з галереї рано. Втім, керівництво музею вже звернулося до правоохоронців, які відкрили кримінальне провадження.

"У нас відбувається звірка Музею староукраїнської книги. Вона ще не закінчена. Перевірили тільки кириличні стародруки. Не перевірено ще стародруки, надруковані латиницею, бібліотеку з цінними книгами з ХІХ ст.

Але за результатами цієї перевірки ми були шоковані і змушені звернутися до прокуратури, Національної поліції і Служби безпеки України з огляду на безпрецедентну відсутність 95 стародруків у частині нашої збірки плюс двох рукописів", – заявив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тарас Возняк під час прес-конференції 5 січня.  

"Робота комісії завершилася 3 січня. Вона відбувалася дуже складно, з величезними опорами різного роду з різних напрямків. За результатами цього о 18.00 ввечері 3 січня я отримав два акти", – додав Возняк і зачитав відповідні документи.

Згідно з актами, в інвентарних книжках фонду записано 58 рукописів, а виявлено 56. Не знайшли "Требник" ХVІ ст. і "Анфологіон" 1628 року. З 586 кириличних видань виявили 499 музейних предметів. Не знайшли 95 інвентарних позицій.

Експерт, член комісії з перевірки Віра Фрис зазначила, що серед зниклих видань досить рідкісні стародруки, зокрема, "Апостол" Спиридона Соболя, Євангеліє ХVІ і ХVІІІ ст. Відтак, музей закрили для відвідувачів, а наукових співробітників цього відділу відсторонили від виконання посадових обов’язків.

Екс-гендиректор галереї Лариса Разінкова-Возницька звинуватила у загадкових подіях навколо галереї її чинного керівника Тараса Возянка.

"Ця людина протягом багатьох років неадекватно (є докази цього) ставилася до роботи Бориса Возницького. Ми знаємо, що за 10 днів до гибелі Бориса Григоровича пан Тарас був в Адміністрації Президента і просив для себе посади", – наголосила Разінкова-Возницька.

Водночас вона додала, що наполягатиме, "щоб під час проведення розслідування компетентними органами був усунений зі своєї посади директор галереї Тарас Возняк".

Екс-директорка повідомила також, що інвентаризація загальної збірки Львівської національної галереї мистецтв була "майже завершена" станом на початок липня 2016 року, і залишилися лише "деякі нюанси".

"Я навіть не пускала людей у відпустку, щоб усе було завершено. Тому для мене дивно, що влітку із збіркою не було жодних проблем, а зараз це виникло", – наголосила вона.

У свою чергу, Тарас Возняк та Ігор Хомин, головний зберігач фондів галереї мистецтв, стверджують, що розкрадання стародруків відбувалося раніше впродовж років.

"Питання стоїть, де можна подіти таку величезну кількість книг. Очевидно, це не могло відбутися одноразовим актом. Очевидно, це відбувалося роками. І у нас є докази цього", – заявив Возняк.

Остаточно можна буде говорити про обсяги зниклого та ймовірних винуватців цього після завершення перевірки.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.