У Львівській галереї мистецтв недорахувалися майже сотні стародруків ХVІ–ХVІІІ ст

4 січня стало відомо, що із фондів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького зникло 95 стародруків і два рукописи.

Пропажу виявили під час проведення звірки Музею мистецтва давньої української книги,  повідомили представники адміністрації галереї на прес-конференції сьогодні, передає інформаційна агенція ZІК.

Поки триває перевірка фондів спеціальною слідчою комісією стверджувати, що видання вкрадено з галереї рано. Втім, керівництво музею вже звернулося до правоохоронців, які відкрили кримінальне провадження.

"У нас відбувається звірка Музею староукраїнської книги. Вона ще не закінчена. Перевірили тільки кириличні стародруки. Не перевірено ще стародруки, надруковані латиницею, бібліотеку з цінними книгами з ХІХ ст.

Але за результатами цієї перевірки ми були шоковані і змушені звернутися до прокуратури, Національної поліції і Служби безпеки України з огляду на безпрецедентну відсутність 95 стародруків у частині нашої збірки плюс двох рукописів", – заявив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тарас Возняк під час прес-конференції 5 січня.  

"Робота комісії завершилася 3 січня. Вона відбувалася дуже складно, з величезними опорами різного роду з різних напрямків. За результатами цього о 18.00 ввечері 3 січня я отримав два акти", – додав Возняк і зачитав відповідні документи.

Згідно з актами, в інвентарних книжках фонду записано 58 рукописів, а виявлено 56. Не знайшли "Требник" ХVІ ст. і "Анфологіон" 1628 року. З 586 кириличних видань виявили 499 музейних предметів. Не знайшли 95 інвентарних позицій.

Експерт, член комісії з перевірки Віра Фрис зазначила, що серед зниклих видань досить рідкісні стародруки, зокрема, "Апостол" Спиридона Соболя, Євангеліє ХVІ і ХVІІІ ст. Відтак, музей закрили для відвідувачів, а наукових співробітників цього відділу відсторонили від виконання посадових обов’язків.

Екс-гендиректор галереї Лариса Разінкова-Возницька звинуватила у загадкових подіях навколо галереї її чинного керівника Тараса Возянка.

"Ця людина протягом багатьох років неадекватно (є докази цього) ставилася до роботи Бориса Возницького. Ми знаємо, що за 10 днів до гибелі Бориса Григоровича пан Тарас був в Адміністрації Президента і просив для себе посади", – наголосила Разінкова-Возницька.

Водночас вона додала, що наполягатиме, "щоб під час проведення розслідування компетентними органами був усунений зі своєї посади директор галереї Тарас Возняк".

Екс-директорка повідомила також, що інвентаризація загальної збірки Львівської національної галереї мистецтв була "майже завершена" станом на початок липня 2016 року, і залишилися лише "деякі нюанси".

"Я навіть не пускала людей у відпустку, щоб усе було завершено. Тому для мене дивно, що влітку із збіркою не було жодних проблем, а зараз це виникло", – наголосила вона.

У свою чергу, Тарас Возняк та Ігор Хомин, головний зберігач фондів галереї мистецтв, стверджують, що розкрадання стародруків відбувалося раніше впродовж років.

"Питання стоїть, де можна подіти таку величезну кількість книг. Очевидно, це не могло відбутися одноразовим актом. Очевидно, це відбувалося роками. І у нас є докази цього", – заявив Возняк.

Остаточно можна буде говорити про обсяги зниклого та ймовірних винуватців цього після завершення перевірки.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.