В Одесі прочитають цикл лекцій до 100-річчя Української революції. ІНФОГРАФІКА

У грудні 2016-го розпочався просвітницький проект, який триватиме впродовж 2017 року.

У форматі лекцій науковці розкажуть одеситам, яким цікава українська історія, про різні історичні періоди в минулому України, або ж про окремі події чи особистості, інформує сайт Українського інституту національної пам'яті.

Першу лекцію "Відповідь на запитання: скільки років Одесі?! (спроба абстрагуватися від політики)" прочитав 20 грудня доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Тарас Гончарук.

Наступна відбудеться у 20-х числах січня. Її прочитає відомий дослідник, кандидат історичних наук Віктор Савченко. Тема доповіді – "Масони і революція".

На кожен місяць року запланована одна лекція. Серед лекторів – професор, завідувач кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Олена Бачинська, фахівець у галузі археології та історії архітектури, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

Лекторій спільно реалізують відділ соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського та громадська організація "Одесі-600".

Також співробітники бібліотеки за підтримки ГО "Одесі-600" планують видати серію календарів із портретами й короткими розповідями про політичних і громадських діячів, які брали участь у подіях Української революції 1917-1921 років в Одесі.

До першого – уже виданого – випуску увійшли такі постаті, як Петро Климович, Іван Липа, Іван Луценко, Всеволод Змієнко, Михайло Омелянович-Павленко, Володимир Чехівський, Сергій Шелухін, Євген Чикаленко.

 

Ідея належить професорові Тарасу Гончаруку. Він разом із доктором історичних наук, професором кафедри історії України історичного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова Т. Вінцковським і кандидатом історичних наук І.  Стамболом є авторами анотаційних текстів.

 

Дизайнерське оформлення художниці Ірини Макарчук. Презентують календарі в Одеській національній науковій бібліотеці у березні цього року.

 
 
 
 
 
 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.