В Одесі прочитають цикл лекцій до 100-річчя Української революції. ІНФОГРАФІКА

У грудні 2016-го розпочався просвітницький проект, який триватиме впродовж 2017 року.

У форматі лекцій науковці розкажуть одеситам, яким цікава українська історія, про різні історичні періоди в минулому України, або ж про окремі події чи особистості, інформує сайт Українського інституту національної пам'яті.

Першу лекцію "Відповідь на запитання: скільки років Одесі?! (спроба абстрагуватися від політики)" прочитав 20 грудня доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Тарас Гончарук.

Наступна відбудеться у 20-х числах січня. Її прочитає відомий дослідник, кандидат історичних наук Віктор Савченко. Тема доповіді – "Масони і революція".

На кожен місяць року запланована одна лекція. Серед лекторів – професор, завідувач кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Олена Бачинська, фахівець у галузі археології та історії архітектури, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

Лекторій спільно реалізують відділ соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського та громадська організація "Одесі-600".

Також співробітники бібліотеки за підтримки ГО "Одесі-600" планують видати серію календарів із портретами й короткими розповідями про політичних і громадських діячів, які брали участь у подіях Української революції 1917-1921 років в Одесі.

До першого – уже виданого – випуску увійшли такі постаті, як Петро Климович, Іван Липа, Іван Луценко, Всеволод Змієнко, Михайло Омелянович-Павленко, Володимир Чехівський, Сергій Шелухін, Євген Чикаленко.

 

Ідея належить професорові Тарасу Гончаруку. Він разом із доктором історичних наук, професором кафедри історії України історичного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова Т. Вінцковським і кандидатом історичних наук І.  Стамболом є авторами анотаційних текстів.

 

Дизайнерське оформлення художниці Ірини Макарчук. Презентують календарі в Одеській національній науковій бібліотеці у березні цього року.

 
 
 
 
 
 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.