ПОШКОДИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВАЦЛАВУ ГАВЕЛУ. ФОТО

13 січня невідомі відламали шматок від меморіальної дошки чеському дисиденту та політику Вацлаву Гавелу, встановленої на одному з будинків на бульварі його імені в Києві.

Про це написала спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" у "Фейсбуці". Пошкоджена дошка на фото виглядає так:

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Ініціатор громадянської кампанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь висунув дві версії пошкодження дошки: "вандалізм (основна) і полювання за металом (насправді таблиця - не металева, тому далі не ламали)".

14 січня пошкоджену дошку забрали на ремонт. А натомість установили інформаційну табличку з назвою вулиці.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Нагадаємо, меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела урочисто відкрили 16 грудня 2016 року за участі міністра культури Чеської республіки Даніела Германа, українських політиків, урядовців і громадських активістів. Бульвар Вацлава Гавела в Києві з'явився 11 листопада 2016 року замість бульвара Івана Лепсе, який було перейменовано в рамках декомунізації.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

ДОВІДКА:

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.