Гройсман доручив залучати "Вікіпедію" до навчального процесу з історії та інших предметів

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав пропозиції громадськості, спрямовані на розвиток україномовного розділу “Вікіпедії”. Голова уряду доручив органам виконавчої влади сприяти їх реалізації в 2017 році.

Про це зазначено на Урядовому порталі. Зокрема, громадськість запропонувала:

- внести зміни до навчальних програм з інформатики, географії, історії та літератури для учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів щодо використання україномовного розділу "Вікіпедії";

- надати студентам можливість підготовки матеріалів для "Вікіпедії";

- сприяти проведенню української частини міжнародного конкурсу "Вікі любить пам’ятки";

- сприяти проведенню конкурсу з розміщення наукових робіт в українському розділі "Вікіпедії".

ДОВІДКА:

15 січня 2001 року з’явився перший (англомовний) розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії "Вікіпедія". Це найбільша в світі енциклопедія, яку може редагувати, читати, використовувати кожен.

"Вікіпедія" має 292 мовні розділи та містить близько 41 млн. статей. Україномовний розділ "Вікіпедії" налічує 650 тис. статей і посідає 16 місце серед всіх розділів за кількістю статей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.