УРЯД ЗАПРОВАДИВ ПРЕМІЮ ІМ. ГРУШЕВСЬКОГО ДЛЯ ІСТОРИКІВ

Кабінет Міністрів України схвалив запровадження державної премії ім. Михайла Грушевського за найкращі наукові та науково-популярні видання з історії України.

На своєму засіданні 18 січня уряд затвердив проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державні нагороди України", доповнивши його Державною премією України імені Михайла Грушевського, передає сайт Міністерства культури.  

Премія передбачає дві номінації – за найкраще наукове і найкраще науково-популярне видання. Розмір премії визначатиме щорічно сам Президент України.  

"Сьогодні, в умовах російської військової  та інформаційної  агресії  Україна як ніколи  потребує уважної і скоординованої державної політики національної  пам’яті, спрямованої на консолідацію  суспільства довкола свого історичного минулого, виховання справжніх українських патріотів, здатних протидіяти антиукраїнській пропаганді.

Тому особливо гостро постає потреба в посиленні авторитету  українських істориків та відзначення державою ролі історичної науки, підтримка історичних досліджень та їх популяризація. Запровадження Державної  премії України імені Михайла Грушевського має на меті вирішення саме цих державних завдань", – прокоментував урядове рішення Міністр культури Євген Нищук.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.