Спецпроект

У Дніпрі відкрився перший в Україні музей АТО. ФОТО

23 січня в м. Дніпрі відкрили внутрішню експозицію першого в Україні музею Антитерористичної операції на Сході країни.

Про це повідомляє "Новое время" з посиланням на місцеві ЗМІ.

Повна назва музею – "Музей громадянського подвигу жителів Дніпропетровщини". Свого приміщення музей не має, а експонується в будівлі історичного музею ім. Дмитра Яворницького.

До уваги відвідувачів – три зали. У першому – особисті речі дніпропетровців, які воювали, дитячі малюнки на тему захисту України, одяг капеланів, нашивки добровольчих батальйонів та медичне приладдя.

Другий зал представляє фотографії загиблих воїнів і їхні речі.

Третя – мультимедійна – зала дає змогу відвідувачам зануритися в документальні хроніки російсько-української війни.

Відео проектується на всі чотири стіни музею, а в кінці з’являються кадри зі списками загиблих дрібним друком на чорному тлі.

Фото: "Фейсбук" Масі Найєма

"Дивлячись на чорні стіни з рясно написаними іменами загиблих, я багато разів повторюю собі: "вони тоді були живі". Ось вони всі – були живі. Кожне окреме життя, цілі картотеки особових справ, сотні папірців у держорганах як підтвердження їх реального існування – на пам’ять. Ні потиснути руку, ні сидіти тепер у темному куті бару, засуджуючи Антона Геращенка за танці на смерті Павла Шеремета, ні навіть банально напсати СМС "я не може говорити", – поділився враженнями про відвідини музею учасника АТО Масі Найєм.  

За повідомленнями медіа, на урочистому відкритті музею були дніпряни, жителі області та ветерани зі своїми родинами.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.