У Києві відкриють меморіальну дошку в пам'ять про самоспалення Василя Макуха

Завтра, 26 січня, на будинку по вулиці Хрещатик, 27 у Києві відбудеться офіційне відкриття меморіальної дошки Василеві Макуху.

Про це інформує Чеський центр у Києві.

Василь Макух

Василь Макух – ветеран УПА, український дисидент, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України та радянського вторгнення в Чехословаччину.

Саме з будинку на вул. Хрещатик, 27 вибіг охоплений вогнем Макух, вигукуючи:  "Геть окупантів!", "Хай живе вільна Україна!".

Василь Макух став одним із перших у Європі, хто здійснив самоспалення з політичних мотивів. До нього 8 вересня 1968 року це зробив поляк Ришард Сілець.

Пізніше так само вчиняли: чех Ян Палах (січень 1969 року), латиш Ілля Ріпс (квітень 1969 року), литовець Ромас Каланта та його послідовники (травень 1972 року), кримський татарин Муса Мамут (1978 рік).

Подвиг Василя Макуха повторив українець Олекса Гірник 21 січня 1978 року на Чернечій горі в Каневі.

26 січня, четвер, 16.00

Місце: вул. Хрещатик, 27

Більше на цю тему читате у матеріалі "Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.