Спецпроект

У Здолбунові хочуть пробігтися в пам'ять про польських "проклятих солдатів", які вчиняли воєнні злочини. ФОТО, ДОКУМЕНТИ

26 лютого в м. Здолбунові на Рівненщині заплановано провести пробіг пам'яті польських "проклятих солдатів" під назвою "Вовчою стежкою".

На це звернув увагу рівненський історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.

"За підтримки Здолбунівської райдержадмінстрації 26 лютого має відбутися пробіг пам'яті "Проклятих солдатів" тобто аківців, які вбивали українців на Волині. Ось відповідний промовистий плакат. Виявляється і у нас державні мужі люблять Качинського та його антиукраїнські заяви. Та не тільки люблять а й підтримують" — повідомив Ігор Марчук на свої сторінці у Facebook.

"Прокляті солдати" — це учасники післявоєнного антикомуністичного підпілля Польщі. Підпільні організації, такі як: "Воля і незалежність", "Конспіративне військо польське", "Національні збройні сили", "Громадянська Армія Крайова" тощо.

Вони були переважно спадкоємцями Армії Крайової та інших військових формувань, які діяли за часів німецької окупації країни. "Воля і незалежність" протягом 1945—1946 років навіть провела низку спільних антирадянських операцій з УПА, найбільшою з яких був напад на м. Грубешів 27-28 травня 1946 року. 

Фото: monitor-press.com

Як і бійці АК, "прокляті солдати" неодноразово вчиняли воєнні злочини та акції етнічних чисток. Наприклад, 1-3 березня 1945 року загін Юзефа Бісса знищив українське село Павлокому Жешувського повіту Підкарпатського воєводства.

Така сама доля спіткала цивільне українське населення села Пискоровичі Лежайського повіту Підкарпатського воєводства 17—18 квітня 1945 року від рук загону Національного військового об'єднання Юзефа Задерського. 

Погром білоруських сіл на Білосточчині в січні—лютому 1946 року здійснила Віленська бригада Національного військового об'єднання під командуванням Ромуальда Райса.

Щороку 1 березня в Польщі відзначають День пам'яті "проклятих вояків". 

Організаторами заходами виступають Культурно-просвітницький центр імені Тадеуша Чацького та Здолбунівська районна державна адміністрація. Головний організатор акції – фундація "Свобода і демократія".

Такий пробіг проводиться вже вп'яте і є загальнопольським заходом. До нього приєднаються 240 міст у Польщі та за кордоном.

За "проклятих солдатів" у Здолбунові бігали й того року. Учасники представляли Рівне, Кузнецовськй (нині Вараш), Мізоч, Квасилів, Луцьк, Золбунів та польський Білгорай. Серед них був і заступник мера Золдбунова, повідомляє міський сайт "Золбунів CITY".

Як стало відомо, на допис Ігоря Марчука зреагувала місцева влада. Голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук опублікував у "Фейсбуці" заявку культурно-просвітницького центру ім. Чацького на проведення акції та офіційну вдповідь адміністрації.

 

"Як ви бачите, в цьому листі немає ні слова про те, кого саме збираються вшановувати в цьому забігу. Про те, що ми співорганізатори заходу і якого саме, — ми дізналися з афіші після того, як вона була випущена. Щодо нашої реакції до цієї події, то вона очевидна", — зазначив урядовець.

 

Нагадаємо, що лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.


Також "ІП" повідомляла, що польську парламентську делегацію до Білорусі очолить депутат Сейму, який є шануальником "проклятих солдатів". 

Читайте також:

Готові до бактеріологічної війни. Польські націоналісти в Україні

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.