Спецпроект

Проект про "український націоналізм" пройшов у Сейм

Сенатори правлячої партії "Закон і справедливість" не погодилися відкликати з Сейму законопроект про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного устрою, в тому числі, "литовського і українського націоналізму".

Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl

Законопроект наприкінці минулого року розкритикували представники української нацменшини у Польщі. На їхню думку, прийняття такого закону відкриє двері до демонтажу більшості українських пам’ятників на території Польщі.

Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський намагався відкликати законопроект з парламенту, проте програв із сенаторами. У додатку партійні колеги звинуватили його в діях "під тиском з боку інших столиць".

 Сесійна зала Сенату Республіки Польща

Автор суперечливої поправки про заборону "українського і литовського націоналізму", сенатор Єжи Червінський захищав законопроект — повідомляє у четвер "Gazeta Wyborcza".

"Чи щось змінилося в міжнародному оточенні Польщі за останні два місяці, що ми мусимо давати задній хід?" — запитав він 21 лютого на спільному засіданні трьох комітетів Сенату, які розглядали прохання Карчевського про відкликання закону. 

Сенатор Єжи Червінський

Джерело: Wiki

Єжи Червінський також припустив, що причиною зміни рішення про закон був тиск з боку інших країн:

"Чи ми скасовуємо закони після втручання українського посла в Польщі? Чи ми тут самостійно приймаємо рішення, чи, як це було раніше, під тиском інших столиць? Раніше була Москва, потім Берлін, а тепер Київ! — обурювався Є. Червінський. — Або ми є Сенатом суверенної Польщі, або ні".

Історик і сенатор "Права і справедливості" Ян Жарин також припустив, що спікер прийняв рішення після переговорів з "трьома суб’єктами: посольствами Литви, України та Німеччини".

"Чи не постраждає престиж Сейму і Сенату, коли обидві палати прогнуться під зовнішнім тиском?" — запитував сенатор Жарин.

Спільна комісія відхилила прохання спікера про відкликання суперечливого законопроекту. У вівторок цього пункту не було на порядку денному.

Таким чином, долю законопроекту вирішуватимуть депутати Сейму.

Нагадуємо: Законопроект, внесений депутатом Томашем Жимковським, передбачає зміни до тексту чинного закону про Інститут національної пам'яті Польщі.

Статтю 1 пропонується доповнити пунктом 2а в такій редакції:

"Злочинами українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом, у визначенні закону, є дії, здійснені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти як окремих особистостей, так і груп населення, а особливо – проти населення польського.

Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на теренах Волині і Східної Малопольщі".

Це дозволитьрозширити коло випадків, які підпадають під санкції статті 55 чинного закону:

"Кримінальна відповідальність за публічне і всупереч фактам заперечення злочинів.

Той, хто публічно і всупереч фактів заперечує злочини, про які ідеться у ст 1. […] підлягає штрафу або позбавленню волі на термін до 3-х років".

Відповідно, за заперечення участі "українських націоналістів і українських формацій, що колаборували з ІІІ Рейхом" можна буде одержати штраф або й сісти за ґрати на три роки. Жодної відповідальності за заперечення польської участі в Голокості чи інших злочинах Другої світової війни законопроектом не передбачено.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.