Пам’ятник Олені Телізі урочисто відкрили. ФОТО

Мер Києва Віталій Кличко відкрив пам'ятник учасниці ОУН(м), поетесі Олені Телізі на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу КМДА. На урочистостях були присутні представники уряду, духовенства та київська громадьскість.

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять та відкриваємо пам'ятник громадсько-політичному діячу, учасниці українського визвольного руху, поетесі Олені Телізі. І в її особі ми вшановуємо усіх українських патріотів, які боролися і віддали свої життя за незалежну Україну", — підкреслив Кличко.

Міський голова зазначив, що пам'ятник встановлений коштом столичної  громади, і його вартість — близько 8 млн гривень.

 Фото: Олег Слабоспицький

"І хочу запевнити: зобов’язання, яке взяв на себе як мер Києва, я маю намір виконати. Тут за кілька років буде зведений Меморіал пам’яті жертв Бабиного Яру. Пам’яті всіх безневинно загиблих, — розповів Кличко. — Ми працюємо над концепцією меморіалу, над збором коштів благодійників на його спорудження. І історичну пам’ять про трагедію світового масштабу буде вшановано і збережено", — наголосив він.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.