Пам’ятник Олені Телізі урочисто відкрили. ФОТО

Мер Києва Віталій Кличко відкрив пам'ятник учасниці ОУН(м), поетесі Олені Телізі на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу КМДА. На урочистостях були присутні представники уряду, духовенства та київська громадьскість.

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять та відкриваємо пам'ятник громадсько-політичному діячу, учасниці українського визвольного руху, поетесі Олені Телізі. І в її особі ми вшановуємо усіх українських патріотів, які боролися і віддали свої життя за незалежну Україну", — підкреслив Кличко.

Міський голова зазначив, що пам'ятник встановлений коштом столичної  громади, і його вартість — близько 8 млн гривень.

 Фото: Олег Слабоспицький

"І хочу запевнити: зобов’язання, яке взяв на себе як мер Києва, я маю намір виконати. Тут за кілька років буде зведений Меморіал пам’яті жертв Бабиного Яру. Пам’яті всіх безневинно загиблих, — розповів Кличко. — Ми працюємо над концепцією меморіалу, над збором коштів благодійників на його спорудження. І історичну пам’ять про трагедію світового масштабу буде вшановано і збережено", — наголосив він.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.