Спецпроект

За оригінал "списку Шиндлера" планують виручити $2,4 млн

На продаж виставили один із оригінальних "списків Шиндлера", який німецький промисловець Оскар Шиндлер використовував, щоб урятувати понад 1200 євреїв у часи Голокосту.

Документ, увічнений у романі Томаса Кініллі "Ковчег Шиндлера" (інша назва "Список Шиндлера"), покликаний був захистити єврейських робітників від депортації та смерті. Очікується, що за "список Шиндлера" вдасться виручити понад $ 2,4 млн, повідомляє "The Guardian".

Цей список один із семи, які існують. Його уклав бухгалтер Шиндлера Іцхак Штерн, зображений Беном Кінгслі у відомому фільмі Стівена Спілберга 1993 року. На продаж на відомому сайті "Moments in Time", який спеціалізується на продажі історичних документів і фото, виставили передостанній документ, датований 18 квітня 1945 року.

У переліку – 801 єврейський чоловік, що працював на фабриці Шиндлера в окупованій Чехословаччині. Усіх їх перевезли з нацистського концтабору Плашув в окупованій Польщі.

Список на 1200 єврейських в'язнів концтабору, яких Оскар Шиндлер найняв на свою фабрику. Зберігається в Меморіалу Голокосту "Яд-Вашем". Фото: Michael Latz/AP

Гендиректор "Мoments in Time" Гері Зімет у коментарі для "The Guardian" сказав, що ця копія списку, зроблена через копірку, "спочатку належала племіннику Іцхака Штерна". Штерн, який помер у 1969 році, працював у Шиндлера бухгалтером і друкував його списки.

Оригінальний список євреїв Шиндлера був створений восени 1944 року самим Шиндлером, Штерном і Мітеком Пемпером, в’язнем концтабору Пляшув, що служив особистим секретарем у коменданта табору Амона Гета (Amon Göth).

Список використовували, щоб захистити робітників, урятованих Шиндлером із табору, коли нацисти відступали на захід і закривали концтабори, розташовані на сході. В’язнів евакуювали на захід до газових камер Аушвіца.

Шиндлер, який уже давав хабарі для того, щоб захистити євреїв, що працювали на його фабриці емальованого посуду, переконав Гета дозволити йому його робочу силу в Судети під час евакуації фабрики. Цей крок урятував їх від майже гарантованої смерті.

Шиндлер витратив увесь свій капітал для захисту своїх працівників від газових камер. У 1963 році ізраїльський уряд нагородив його званням "Праведника народів світу". Після своєї смерті 1974 року він став єдиним колишнім членом нацистської партії, якого поховали на г. Сіон у Єрусалимі. Нині понад 8000 людей є нащадками євреїв, врятованих Шиндлером.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.