Спецпроект

За оригінал "списку Шиндлера" планують виручити $2,4 млн

На продаж виставили один із оригінальних "списків Шиндлера", який німецький промисловець Оскар Шиндлер використовував, щоб урятувати понад 1200 євреїв у часи Голокосту.

Документ, увічнений у романі Томаса Кініллі "Ковчег Шиндлера" (інша назва "Список Шиндлера"), покликаний був захистити єврейських робітників від депортації та смерті. Очікується, що за "список Шиндлера" вдасться виручити понад $ 2,4 млн, повідомляє "The Guardian".

Цей список один із семи, які існують. Його уклав бухгалтер Шиндлера Іцхак Штерн, зображений Беном Кінгслі у відомому фільмі Стівена Спілберга 1993 року. На продаж на відомому сайті "Moments in Time", який спеціалізується на продажі історичних документів і фото, виставили передостанній документ, датований 18 квітня 1945 року.

У переліку – 801 єврейський чоловік, що працював на фабриці Шиндлера в окупованій Чехословаччині. Усіх їх перевезли з нацистського концтабору Плашув в окупованій Польщі.

Список на 1200 єврейських в'язнів концтабору, яких Оскар Шиндлер найняв на свою фабрику. Зберігається в Меморіалу Голокосту "Яд-Вашем". Фото: Michael Latz/AP

Гендиректор "Мoments in Time" Гері Зімет у коментарі для "The Guardian" сказав, що ця копія списку, зроблена через копірку, "спочатку належала племіннику Іцхака Штерна". Штерн, який помер у 1969 році, працював у Шиндлера бухгалтером і друкував його списки.

Оригінальний список євреїв Шиндлера був створений восени 1944 року самим Шиндлером, Штерном і Мітеком Пемпером, в’язнем концтабору Пляшув, що служив особистим секретарем у коменданта табору Амона Гета (Amon Göth).

Список використовували, щоб захистити робітників, урятованих Шиндлером із табору, коли нацисти відступали на захід і закривали концтабори, розташовані на сході. В’язнів евакуювали на захід до газових камер Аушвіца.

Шиндлер, який уже давав хабарі для того, щоб захистити євреїв, що працювали на його фабриці емальованого посуду, переконав Гета дозволити йому його робочу силу в Судети під час евакуації фабрики. Цей крок урятував їх від майже гарантованої смерті.

Шиндлер витратив увесь свій капітал для захисту своїх працівників від газових камер. У 1963 році ізраїльський уряд нагородив його званням "Праведника народів світу". Після своєї смерті 1974 року він став єдиним колишнім членом нацистської партії, якого поховали на г. Сіон у Єрусалимі. Нині понад 8000 людей є нащадками євреїв, врятованих Шиндлером.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.