Спецпроект

Яд-Вашем уточнив статистику Праведників. Українців побільшало

На сайті меморіального комплексу історії Голокосту Яд-Вашем оновилися дані про відомих Праведників народів світу станом на 1 січня 2017 року.

Згідно з оновленою статистикою, вихідців з України, які удостоїлися звання Праведника народів світу, налічується 2573 особи. Це на 29 людей більше, ніж за даними на початок 2016 року.

Працівники "Яд-Вашем" нагадують, що дані сайта відображають лише ті випадки рятування євреїв, про які відомо меморіалу. Насправді, загальна їх кількість більша.

"Іноді ті, хто пережив Шоа, не можуть змусити себе  подумки повернутися до болючого минулого і тому не повідомляють про своїх рятівників. Інші взагалі не знають про існування програми чи не мають змоги звернутися до Яд-Вашем… На жаль, нерідко врятовані вже померли, й немає нікого, хто міг би надати інформацію", — зазначено на сайті установи.

Праведник народів світу — почесне звання, яке Держава Ізраїль надає неєвреям, які ризикували життям під час Голокосту для порятунку євреїв від нацистського геноциду.  

За останніми даними, Праведниками визнано 26 513 осіб із 51 країни світу.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Голокост"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.