СБУ підписала з істориками Меморандум про співпрацю в дослідженнях. ВІДЕО

Голова Служби безпеки України Василь Грицак підписав з науковцями Меморандум про співпрацю у дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Головна мета документа ‒ об’єднати зусилля з метою неупередженого висвітлення подій, пов’язаних із боротьбою за державну незалежність України в різні періоди історії, передає офіційний сайт Служби.

Фото: Служба безпеки України

Крім того, учасники угоди прагнуть поглибити вивчення ролі і значення національних спецслужб у становленні незалежності, державного суверенітету і територіальної цілісності нашої країни, захисту її національних інтересів, утвердженні України у світовому просторі тощо.

"Започаткування циклу досліджень з історії українських безпекових традицій сьогодні як ніколи логічне і вписується у загальну систему оновлення Служби безпеки України. Її реформування та перетворення у потужний інструмент гарантування національної державності", ‒ наголосив Василь Грицак.

Він додав, що розкриття невідомих аспектів діяльності українських спецслужб сьогодні є дієвою контрпропагандою інформаційним атакам Кремля, спрямованим на заперечення статусу України, як країни з давнім історичним корінням.

"Зберігаючи і примножуючи кращі історичні безпекові традиції, ми завжди матимемо гідну національну спецслужбу – Службу безпеки України – здатну давати адекватну відповідь загрозам і викликам, що постають перед Українською державою", ‒ переконаний очільник СБУ.

Також документ підписали голова Громадської ради з питань оновлення Служби безпеки України Ярослав Антоняк, директор історико-етнографічного музею "Козацькі землі України" Володимир Недяк, голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський, член Української Гельсінської Групи, правозахисник Василь Овсієнко, директор Інституту історії України Валерій Смолій, директор Інституту літератури Микола Жулинський, директор Інституту держави і права Юрій Шемшученко, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталя Маковська та директор Центрального державного кінофотофоноархіва України Владислав Берковський.

Фото: Служба безпеки України

Меморандум відкритий для приєднання до нього всіх науковців, експертів, викладачів та студентів, представників громадськості, діячів культури та мистецтва України, які поділяють необхідність популяризації історії національних спецслужб на різних етапах боротьби за становлення та зміцнення Української державності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.