У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО

У дипломатичному архіві Німеччини 29 березня 2017 року було виявлено оригінал Акта про незалежність Литви від 16 лютого 1918 року литовською мовою.

Про це повідомляє Delfi.ru з посиланням на Baltic News Service.

"Поруч із німецьким варіантом у справі бул литовський варіант постанови зі всіма 20-ма явно оригінальними підписами", — сказав у коментарі BNS професор університету ім. Вітовта Великого Людас Мажиліс.

За його словами, аркуш був складений, що підтверджує, що його прислали поштою. Акт був підшитий у справу в березні. Мажиліс повідомив, що зайнятися пошуками акта його спонукало наближення сторіччя від цієї події.

 "Усерйоз і послідовно литовські науковці, ймовірно, недостатньо цікавилися цією німецькою лінією. Я вирішив з’ясувати, які в Німеччині є архіви, наскільки вони доступні. З’ясувалося, що жодних обмежень немає. Я написав електронний лист у Державний архів Німеччини, написав, що мене цікавить цей період і що саме мене цікавить. Я отримав список справ, у які варто зазирнути, що я й зробив. На це потрібно було лише два дні", — сказав Мажиліс.

Той самий Акт. Фото: Ambasados nuotr.

Акт 16 лютого – документ, який було складено й підписано Радою Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918 року у Вільнюсі.

У політичному архіві МЗС Німеччини акт зберігався у групі справ під назвою "Майбутнє балтійських провінцій: Литва".

За словами Мажиліса, у справі також знайдено акт про незалежність від 11 грудня 1917 року з 19-ма підписами. У цьому акті згадувалося про тісний союз між Литвою і Німеччиною.

"Ми раді, що саме в Німеччині, в архіві, вдалося знайти Акт 16 лютого. Я сподіваюся, це дасть додатковий імпульс для дослідження того пероіду. Це хороший подарунок до 100-ліття відновлення держави", —  сказав BNS посол Литви в Берліні Дейвідас Матульоніс.

Оригінал акта був переданий Басанавічюсу, але його ніколи не оголошували. Про місцезнаходження його дубліката нічого не було відомо з 1940 року, коли Литва була окупована СРСР. До 1940 р. він зберігався в архіві президентського палацу в Каунасі.  

Концерн MG Baltic Дарюса Моцкуса запропонував мільйон євро за оригінал Акта 16 лютого 1918 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.