Завод "Ленінська кузня" позбувся комуністичної назви

Київське підприємство ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" перейменували на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському".

Таке рішення ухвалили на зборах акціонерів 30 березня, повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу заводу.

"На річних загальних зборах акціонерів публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська Кузня", які відбулися 30.03.2017 року, акціонерами Товариства було ухвалено рішення про зміну найменування Товариства з ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському", – йдеться у повідомленні.

Даний судноремонтний завод є одним з найстаріших підприємств Києва. Кінцевим бенефіціаром підприємства є президент України Петро Порошенко, а також народний депутат Ігор Кононенко.  

Нагадаємо, у квітні 2016 року "Ленінська кузня" оголосила конкурс на нову назву на виконання закону про засудження нацистського і комуністичного режимів. Усі охочі могли надсилати свої пропозиції нової назви на електронну скриньку підприємства.

Як повідомлялося, закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" набув чинності 21 травня 2015 року. Відповідно до нього, об'єкти, які мають назви на честь діячів комуністичної партії та посадовців СРСР, підлягають перейменуванню.


Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.