Київські чиновники пояснили, чому досі не відчистили пам'ятник князю Володимиру. ДОПОВНЕНО

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що реставраційні роботи пам'ятника Володимиру Великому в Києві заплановано на другий квартал 2017 року.

Це було зазначено у відповіді на звернення співробітниці Українського інституту національної пам'яті Олени Халімон, про що вона написала на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Як стало відомо з телефонної розмови з генеральним директором Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Прокопенко І.В. з метою відновлення найстарішого скульптурного пам’ятника міста Києва та приведення його до належного стану заплановані ремонтно-реставраційні роботи на другий квартал 2017 року. Відповідно до технологічної картки виконання робіт відбуватиметься при температурному режимі не нижче 10°С", — йдеться у відповіді Управління.

Нагадаємо, у вересні 2016 року невідомі вандали облили фарбою пам'ятник руському князю Влодимиру Великому, що розташований на Володимирській горі в Києві. Це найстарший пам'ятник столиці. Від вересня того року й донедавна монумент стояв зі слідами вандалізму.

ДОПОВНЕНО: Як повідомила генеральний директор Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Ірина Прокопенко, сліди червоної фарби з пам'ятника вже прибрали. Очікують "умов для вiдновлення пофарбування памятника".

Фото: Ірина Прокопенко

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.