У Київраді думають повернути проспекту Перемоги історичну назву

У Київській міській раді розглядають можливість перейменування проспекту Перемоги на Брест-Литовський проспект.

Проект відповідного рішення оприлюднено на сайті Київради, передає "Новое время".

Наразі його розглядає Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв'язків і Постійна комісія з питань культури, туризму й інформаційної політики.

Мер Києва Віталій Кличко вважає, що перейменування проспекту не є першочерговим завданням. За його словами, в Києві вже перейменовано 144 вулиці, і зараз триває громадське обговорення щодо назв ще двох вулиць, а щодо шести відбувається розгляд у комісіях Київради.

"Проспект Перемоги до цього переліку не увійшов. Тому особисто моя думка, розгляд питання про його перейменування – не таке першочергове й невідкладне завдання", — сказав Кличко в коментарі для радіо "Свобода".

Проспект Перемоги — одна з найдовших вулиць Києва (довжина 11,8 км). Він пролягає від площі Перемоги до Брест-Литовського шосе. У першій половині ХІХ ст мав назву Житомирське шосе і Києво-Брестське шосе.

З кінця ХІХ ст і до 1964 року мав назву Брест-Литовське шосе, з 1964 року — Брест-Литовський проспект (при цьому кінцева частина Брест-Литовського шосе зберегла стару назву).

Сучасна назва — з 1985 року.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.