Спецпроект

АНОНС: У Київському університеті презентують книжку Тімоті Снайдера про Голокост

21 квітня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбудеться презентація та обговорення українського перекладу книги Тімоті Снайдера "Чорна земля" за участі видавців, перекладачів, істориків, викладачів університету та студентів.

Видання представлятимуть та учасники обговорення: 

- Стас Мензелевський, культуролог, представник видавництва MEDUSA 

- Павло Білак, перекладач, кандидат політичних наук

- Іван Патриляк, історик, декан історичного факультету КНУ 

- Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Юрій Шаповал, історик, політолог, журналіст, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

- Андрій Руккас, історик, доцент кафедри історії слов’ян, керівник Центру дослідження геноцидів і масових репресій КНУ

 

"Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих "Чорна земля" визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд — і від того ще страшнішою.

Переосмислюючи уроки Голокосту, автор "Чорної землі" підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост — це не лише історія, але й застереження", — говориться в анотації до книги.

На презентації також буде нагода придбати книгу за ціною видавця та ознайомитися із іншою продукцією "Медузи".


21 квітня, п'ятниця, 18.00

Місце: аудиторія 349 головного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний. 






Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.