В Лаврі знайшли мумію. Єгипетську

5 травня в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться представлення колекції старожитностей Давнього Єгипту.

На початку 2017 року, під час звірки фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, заступник генерального директора археолог Сергій Пивоваров виявив справжню древньоєгипетську мумію.

Згодом стало відомо, що йдеться  навіть про кілька надзвичайно цікавих експонатів, які потрапили до Києва ще на межі ХІХ - ХХ століть.  Як з’ясувалося, спершу вони зберігалися у Церковно-археологічному музеї, потому перебували у Музеї атеїзму, який тоді розташовувався у Києво-Печерський Лаврі.

Кілька десятків років ці унікальні предмети, забутими знаходилися у  фондосховищі, і лише тепер  були віднайдені. Нині колекція старожитностей Давнього Єгипту складається з двох мумій, двох розписаних саркофагів та кількох канопів (грець. Κάνωβος лат. Canopus – поховальних посудин для внутрішніх органів).

Учасники презентації:

- Євген НИЩУК - Міністр культури України.

- Любомир МИХАЙЛИНА – доктор історичних наук, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Сергій ПИВОВАРОВ – доктор історичних наук, заступник генерального директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Гліб ІВАКІН – професор, доктор історичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора Інституту археології Національної академії наук України.

- Микола ТАРАСЕНКО -  доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України.

- Віктор КЛОЧКО - професор, доктор історичних наук, завідувач кафедри археології Національного університету "Києво-Могилянська академія".

- Лариса КУЛАКОВСЬКА - кандидат історичних наук, директор археологічного музею Інституту археології Національної академії наук України.

5 травня, п’ятниця, 11.00 

Місце: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 25).

Акредитація для представників ЗМІ:  тел.: 234-15-36, ел. адреса: presa@mincult.gov.ua.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.