АНОНС: Прес-конференція до 10-ї річниці утворення архівів ЦДАЗУ і ЦДЕА

12 травня відбудеться прес-конференція з нагоди 10-ї річниці утворення Центрального державного електронного архіву України (ЦДЕА України) та Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ).

В ході прес-конференції керівники двох наймолодших центральних державних архівів України розповідатимуть про здобутки, проблеми та бачення подальшого розвитку очолюваних ними архівів.

Архіви також презентуватимуть свої колекції та знайомитимуть із своєю діяльністю. Зокрема, у конференц-залі буде представлено стаціонарну виставку "МИТІ ІСТОРІЇ: фрагменти виставкової діяльності Центрального державного архіву зарубіжної україніки".

На окремих стендах демонструватимуться маловідомі архівні документи та музейні предмети, що зберігаються у ЦДАЗУ: документи та особисті речі протодиякона Василя Потієнка – голови Всеукраїнської православної церковної ради, активного діяча УАПЦ в Україні та за кордоном, а також Павла Дорожинського – відомого українського громадсько-політичного діяча, члена багатьох українських еміграційних організацій, голови проводу ОУН (державників) та засновника видання "Українське Слово".

У рамках заходу також планується урочисте підписання договору між ЦДЕА України та Громадською організацією "Вікімедіа Україна" і передавання для проведення експертизи цінності електронного інформаційного ресурсу "Український мовний розділ вільної енциклопедії "Вікіпедія".

Під час прес-конференції демонструватимуться онлайн виставка ЦДАЗУ "Безцінний спадок українців", а також відеопрезентації про діяльність ЦДЕА України та ЦДАЗУ.

До участі запрошені представники Державної архівної служби України та інших державних органів, керівники архівних установ і музеїв України, відомі українські науковці, громадські діячі, представники ІТ-бізнесу.

Учасники прес-конференції:

Тетяна Баранова – Голова Державної архівної служби України

Олександр Риженко – Голова Державного агентства з питань електронного урядування України

Наталія Колесніченко-Братунь – завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності,

Юрій Ковтанюк – директор ЦДЕА України

Ірина Мага – директор ЦДАЗУ

Прес-конференція запланована на п’ятницю, 12 травня, 10:00

Адреса: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.