Музей монументальної пропаганди у Києві запустили

22 травня на ВДНГ (національний комплекс "Експоцентр України") відбулася прес-конференція з нагоди початку робіт над створенням Музею монументальної пропаганди.

Ініціатор проекту, заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Прокопів повідомив, що Музей монументальної пропаганди буде розташований на території національного комплексу "Експоцентр України", а перший етап буде відкрито восени поточного року.

"Ми отримаємо місце, яке має увійти у топ-10 пам'яток столиці", –  зазначив Прокопів.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сказав, що деінсталяція символів комунізму в громадському просторі  –  це лише перший крок.

Зліва праворуч: Дмитро Павленко, Максим Яковер, Максим Бахматов, Володимир Прокопів, Володимир В'ятрович, Євген Мушкін, Володимир Кадигроб. Фото: Олександр Куклишин 

"Ми повинні не просто забути радянське минуле – навпаки, маємо пам'ятати його як приклад того, що ніколи не повинно повторитися", –  зазначив В’ятрович.

Керівник проекту Максим Бахматов додав, що Музей буде профінансовано за рахунок приватних осіб та інвесторів без залучення державних та комунальних коштів.

За його оцінками, орієнтовний бюджет становитиме від 15-20 млн грн. Бахматов закликав потенційних партнерів долучатись до підтримки проекту, а представників місцевих рад та приватних колекціонерів звертатись, якщо вони бажають надати об’єкти для експозиції Музею.

Фото: Олександр Куклишин  

Дмитро Павленко, директор податково-юридичного департаменту компанії "Делойт", розповів про роль компанії у проекті.   

"З об’єктивних причин для нас цей проект не комерційний, а більше ідейний. Участь у подібних проектах – один із проявів наших спільних цінностей. Для нас честь і задоволення долучитись до створення цього важливого культурного і соціального об’єкту", – зазначив він.

Арт-менеджер проекту Володимир Кадигроб наголосив на тому, що Музей монументальної пропаганди – це проект-дослідження, одна із основних цілей якого – подолання наслідків культурної травми через суспільний діалог. 

 Фото: Олександр Куклишин 

"Ми сподіваємося, що Музей зможе стати відкритим простором для осмислення радянського минулого", – зазначив Кадигроб.  

Співзасновник Фонду дослідження монументальної пропаганди Максим Яковер та т.в.о. генерального директора Національного комплексу "Експоцентр України" Євген Мушкін пояснили вибір локації для Музею. На їхню думку, ВДНГ – це саме те місце, куди органічно впишуться об’єкти радянської епохи.

Інформація про проект та контакти для партнерів: www.monumenta.org.ua

Контакти для ЗМІ: Юлія Старушко, ystarushko@be-it.com.ua, +380661056835. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.