In memoriam. Помер визначний американський геополітик часів "холодної війни"

26 травня на 90-му році життя помер визначний американський державний діяч, політолог, соціолог Збіґнев Бжезінський.

Про це повідомив Bloomberg з посиланням на дочку політика, передає "Українська правда".

Бжезінський помер в госпіталі в Фолс-Черче (штат Вірджинія).

Збіґнев Бжезінський народився у Варшаві в 1928 році в родині дипломата. Його батько Тадеуш Бжезінський народився в 1896 році. в Золочеві, що на Львівщині. У 1958 році Бжезінський отримав громадянство США. Вищу освіту здобував у Канаді та США. У 1977–1981 році – радник Президента США з питань національної безпеки в адміністрації Джиммі Картера.

Фото: novynarnia.com 

Як повідомляє радіо "Свобода", під час іранської дипломатичної кризи 1979 року, коли в Тегерані були захоплені американські заручники, Бжезінський виступив проти переговорів і на підтримку військової операції зі звільнення громадян США.

Президент Картер погодився на цей план, що отримав назву Desert One, однак операція провалилася, що стало однією з причин того, що Картер програв вибори своєму наступнику Рональду Рейгану в 1980 році.

Коли радянські війська вторглися в Афганістан, Бжезінський рішуче підтримував озброєння афганських повстанців у відповідь. За це в СРСР його називали "ворогом розрядки".

Поряд з Генрі Кіссінджером та Семюелом Хантінгтоном він вважався одним з найвпливовіших геостратегів США. Автор низки досліджень в галузі міжнародних відносин і геополітики. 

Після початку українсько-російського конфлікту в 2014 році Бжезінський висловлювався на підтримку територіальної цілісності України, за надання США військової допомоги Україні та європейський курс розвитку держави

Від української влади Бжезінський здобув орден "За заслуги" III ст. (13 травня 1997)  "за значний особистий внесок у зміцнення українсько-американського співробітництва" та орден князя Ярослава Мудрого III ст. (28 березня 2008) "за визначну громадську діяльність та розвиток зв'язків між Україною і Сполученими Штатами Америки".

У 2006 році Києво-Могилянська академія надала Бжезінському ступінь почесного доктора.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.