In memoriam. Помер Блаженніший Любомир Гузар

Глава Української греко-католицької церкви 2005-2011 років Блаженніший Любомир Гузар помер на 85-му році життя.

Про це повідомляє "Українській правді".

Пізніше на сайті УГКЦ оприлюднили офіційну заяву, у якій зазначається, що Блаженіший помер 31 травня о 18:30.

Президент Петро Порошенко вже висловив співчуття з приводу смерті Любомира Гузара.

Після смерті 14 грудня 2000 року верховного архієпископа Мирослава Іоанна Любачівського Синод Української греко-католицької церкви вибрав, 25 січня 2001 року єпископа Любомира Гузара новим предстоятелем.

На наступний день, 26 січня 2001 року, в Соборі св. Юра у Львові відбулася інтронізація нового верховного архієпископа, відразу ж після якої папський нунцій інформував, що Іоанн Павло II, як він повідомив телеграмою, не тільки підтверджує такий вибір синоду, а й надає новоінтронізованому верховному архієпископу титул кардинала.

У 2002 році верховний архієпископ Любомир освятив наріжний камінь свого Патріаршого собору в Києві.

10 лютого 2011 року папа Бенедикт XVI прийняв відставку Любомира Гузара з поста верховного архієпископа УГКЦ.

Відповідне прохання Гузар подав, коли йому виповнилося 75 років.

Дивіться також:

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

Любомир Гузар - кардинал греко-католиків (ВІДЕО) 

Греко-католики. Історичний контекст 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.