АНОНС: Вахтанг Кіпіані презентує три книги в Миколаєві

14 червня в Миколаєві відбудеться зустріч із головним редактором "Історичної правди" Вахтангом Кіпіані.

Під час зустрічі Вахтанг Кіпіані презентує три книги серії "Бібліотека "Історичної правди".

Книга "Зродились ми великої години. ОУН і УПА" (видавництво "Віват") - це збірка найкращих науково-популярних публікацій "Історичної правди" з історії руху ОУН і УПА. 

Матеріали підібрані так, що в повній мірі розкривають найвідоміші віхи боротьби, особливості побуту повстанців, життєписи провідників і командирів, реперсивні заходи спецслужб тоталітарних режимів тощо.

Разом ці статті формують цілісне уявлення про збройну боротьбу українських націоналістів за самостійну Україну.

 

Наукове видання "Українська Канадіана. Збірник матеріалів з історії українців Канади", том 1-й: "Піонерський період" (видавництво "Дуліби") оповідає про 125-річну історію української діаспори в цій країні. Канада єдина країна західного світу, де українці стали не  бідними родичами в чужій країні, а  "акціонерами" держави.

До книжки ввійшли рукописи перших літописців українсько-канадської історії Осипа Олеськіва та Нестора Дмитріва, документи Андрея Шептицького й Никити Будки, збірка авторських емігрантських пісень Теодора Федика.

Книга "Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті" (видавництво "Віват) містить факти, результати дослі­джень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-поль­ських відносин. Автори статей, зібраних завдяки "Історичній правді", спробували висвітлити правду про супе­речливі події XX століття в історії двох народів. 

Середа, 14 червня, 11.00

Місце: Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва (вул. Адміральська, 31).

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.