Ухвалу суду щодо проспекту Шухевича оскаржено. ДОКУМЕНТ

Сьогодні до Київського апеляційного адміністративного та Окружного адміністративного судів Києва подали апеляційну скаргу на попередню ухвалу про забезпечення адміністративного позову та призупинення перейменування проспекту Генерала Ватутіна на генерала Шухевича в столиці.

Про це пише ГО "Національний центр правозахисту" на своєму сайті. Організація знайшла мешканця Києва, "права та свободи якого порушили противники перейменування проспекту", від імені якого й подано апеляційну скаргу.  

 

В апеляційній скарзі, зокрема, зазначено:

  • Скаржник проживає на проспекті Ватутіна в м. Києві, а отже всі питання, що до перейменування, проспекту, прямо впливають на його права.
  • У попередньому судовому засіданні не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів. Позивачами, не надано доказів в обґрунтування клопотання.  
  • Аналогічних висновків дійшов Окружний адміністративний суд міста Києва, відмовляючи в задоволенні клопотання 8 серпня 2016 року, та яку підтримав Київський апеляційний адміністративний суд, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги позивачів [у справі перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери - ІП].
  • Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
  • Крім того, самі вимоги мають ґрунтуватися на нормах права: ні Закон України ні Регламент Київської міськради  не передбачає "подавати на підпис рішення сесії депутатів Київської міської ради". Якщо рішення Київради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).
  • Нормами права не передбачено процедуру передачі на підпис кому-небудь рішення сесії Київської міської ради, а лише порядок його підписання Київським Міським Головою, що не є стороною справи, і суд не розглядав клопотання про заборону Київському міському голові підписувати рішення сесії міською ради.
  • Вчиняти дії по підписанню  та оприлюдненню рішенні сесії депутатів Київради відноситься до повноважень Київського міського голови, що є окремим суб’єктом владних повноважень на не є відповідачем по справі як Київській міський голова.
 
 
 
 
 

Нагадаємо, 1 червня 69 депутатів Київської міської ради проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватуніна на проспект Романа Шухевича. 

13 червня окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради. Позов подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група".

Секретар Київської міської ради Володимир Прокопів заявив, що рішення про перейменування вже підписане мером Києва Віталієм Кличком, і всі наступні перейменування можливі тільки через нове рішення міської ради.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.