АНОНС: Відкриття експозиції Музею окупації Києва

Музей історії міста Києва відкриває нову експозицію філії Музею історії міста Києва — Музею окупації Києва.

Експозиція "Музей окупації Києва – критичний погляд на історію міста-столиці" новоствореного Музею присвячена ключовим етапам історії міста в ХХ ст. – від початку Української революції в 1917 р. – до 50-х років ХХ ст. 

Завданням музею та основним змістовним акцентом його експозиції є висвітлення особливостей численних окупацій Києва в період боротьби за національне самовизначення.

Ідеологія окупаційних режимів, терор, опір та колаборація, руйнування міського середовища та суспільних зв’язків – усі ці теми залишаються актуальними і в сучасній Україні.

Тому музей пропонує новий погляд на окупаційні режими, насамперед, радянський, політика якого на теренах нашої держави досі сприймається контроверсійно.

Окрема частина експозиції присвячена подіям АТО, як складова частина вікової боротьби України за незалежність і державний суверенітет

За допомогою поєднання мультимедійних засобів, фотографій та документів, особистих речей учасників подій, зразків зброї та військового спорядження, що використовувалися ворогуючими сторонами створена цілісна картина життя міста та громади в умовах окупацій.

Створення Музею окупації Києва владося реалізувати за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Департаменту культури КМДА.

27 червня, вівторок, 14.00

Місце: Київ, вул. Славгородська (парк Партизанської слави).

Вхід вільний.

Тел. для довідок  для акредитації преси: (066) 341-11-78. E-mail: tagimasad@gmail.com.

Контактна особа: Тарас Коростильов.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.