Росіяни вважають Сталіна, Путіна й Пушкіна найвидатнішими людьми у світовій історії - Левада-центр

Громадяни Російської Федерації вважають Йосипа Сталіна, Володимира Путіна та Олександра Пушкіна найвидатнішими людьми всіх часів і народів.

Про це свідчить опитування "Левада-центру", опубліковане сьогодні. 

На відкрите запитання "Назвіть, будь ласка, десять найбільш видатних людей усіх часів і народів?" респонденти відповіли так (у таблиці наведено відповіді, які набрали не менше 6%):

1989 1994 1999 2003 2008 2012 2017
1. СТАЛІН 12 20 35 40 36 42 38
2. ПУТІН 21 32 22 34
3. ПУШКІН 25 23 42 39 47 29 34
4. ЛЕНІН 72 34 42 43 34 37 32
5. ПЕТРО I 38 41 45 43 37 37 29
6. ГАГАРІН 15 8 26 33 25 20 20
7. ТОЛСТОЙ Л. 13 8 12 12 14 24 12
8. ЖУКОВ 19 14 20 22 23 15 12
9. КАТЕРИНА II 10 10 11 8 11 11
10. ЛЕРМОНТОВ 5 5 9 10 9 8 11
11. ЛОМОНОСОВ 20 13 18 17 17 15 10
12. СУВОРОВ 17 18 18 16 16 12 10
13. МЕНДЕЛЄЄВ 13 6 12 13 13 12 10
14. НАПОЛЕОН 6 19 19 13 9 13 9
15. БРЕЖНЄВ 6 8 12 9 12 8
16. ЕЙНШТЕЙН 9 5 6 7 7 7 7
17. ЄСЕНІН 2 3 5 6 5 7
18. КУТУЗОВ 10 11 11 10 11 12 7
19. НЬЮТОН 6 3 4 6 6 6 7
20. ГОРБАЧОВ 10 4 8 6 6 6

Опитування проведене 7-10 квітня 2017 року за репрезентативною вибіркою міського та сільського населення серед 1600 осіб у віці від 18 років і старших у 137 населених пунктах 48 регіонів країни.

Дослідження проводиться на дому у респондента методом особистого інтерв'ю. Розподіл відповідей наведено у відсотках від загального числа опитаних.

Статистична похибка при вибірці 1600 чоловік (з імовірності 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%; 2,9% для боказників, близьких до 25% / 75%; 2,0% для показників, блтзьких до 10% / 90%; 1,5 % для показників, близьких до 5% / 95%.

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.