УІНП просить провести розслідування з приводу комуністичної стели Горішніх Плавнів. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті скерував звернення до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України та Голови Національної поліції України з проханням провести розслідування протиправних дій міської влади Горішніх Плавнів щодо відновлення стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста.

Про це йдеться в повідомленні на офіційному сайті Інтитуту.

 "З відкритих джерел інформації ("ТелеЭкспресс. Інформаційно-рекламний щотижневик ТОВ "Телерадіокомпанії "ГОК". — № 24 (1109). — 14.06.2017, а також: http://poltava.vlast.ua/v-gorishnih-plavnyah-vozvrashhayut-komsomolsk/) Інституту нещодавно стало відомо про рішення міської влади Горішніх Плавнів щодо виготовлення елементів (у вигляді літер С та М) для відновлення малої архітектурної форми (стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста). Згідно цих повідомлень, на виготовлення згаданих елементів комунальному підприємству Горішньоплавнівської міської ради КП "СпецЕко" з місцевого бюджету виділено 8 000 (вісім тисяч) гривень", — вказано в листі.

 

З метою недопущення використання та пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у м. Горішні Плавні, 29 червня Інститут скерував лист міському голові Д. Г. Бикову про дотримання чинного законодавства та обов’язкового демонтажу зазначеної конструкції.

Водночас, з інформації, розміщеної в мережі Інтернет, Інституту стало відомо про те, що у м. Горішні Плавні 3 липня відновлено символіку комуністичного тоталітарного режиму у вигляді згаданої стели.

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

 

Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У зверненні до правоохоронних структур Український інститут національної пам’яті просить порушити кримінальне провадження за ст. 436-1 ККУ за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.