Більшість росіян хочуть прославляти Сталіна в бронзі

Майже дві третини росіян заявили про доцільність спорудження пам’ятних знаків, які прославляють державні досягнення Йосипа Сталіна.

У той же час понад половина вважає, що у встановленні дощок і бюстів Сталіна, які повідомляють про його злочини, невдачі та нейтральні факти, потреби немає.

Про це свідчать результати дослідження Всеросійського центру вивчення громадської думки (рос. – ВЦІОМ), повідомляє РІА "Новости".

Відповідно до опублікованих даних, 62% респондентів підтримують ідею розміщення пам’ятних знаків (дощок, цитат, бюстів, картин) Сталіна. Протилежної думки дотримується 31% опитаних.

Прихильники обґрунтовують свою думку тим, що Сталін є частиною історії, про яку повинні знати діти (57%); задяки Сталіну "ми перемогли у Великій Вітчизняній війні" (18%); "він зробив багато хорошого для країни" (9%); Сталін "зробив країну великою" (8%).

Говорячи про потребу розміщення пам’ятних знаків про злочини та невдачі Йосипа Сталіна, 65% росіян вважають, що вони не потрібні, а 28% заявили про протилежне. Розміщення подібних меморіальних знаків росіяни пояснили тим, що люди повинні знати всю правду не тільки про досягнення (39%); що "це частина історії" (35%) і "на помилках навчаються" (16%).

Згідно з даними ВЦІОМ, 59% опитаних не вбачають потреби в розміщенні пам’ятних знаків, які повідомляють про нейтральні факти про Сталіна ("що відвідав, де виступав з промовою тощо"); хотіли б бачити подібні знаки 35% респондентів.

Причиною розміщення таких знаків називали те, що це "наша історія" (50%); що "люди повинні знати все про Сталіна, що зробити висновки про його особу" (22%); а також що це може бути комусь цікавим, наприклад, туристам (7%).

Результати досілдження свідчать, що 44% опитаних громадян Росії позитивно поставились би до встановлення біля їх будинку пам’ятного знака про Сталіна. Негативно до цього поставились би 24%. Про нейтральне ставлення заявили 28%.

Ініціативне всеросійське опитування "ВЦІОМ-Спутник" проведено 7-8 липня 2017 року серед 1200 респондентів старших за 18 років шляхом телефонного інтерв’ю. Для даної вибірки максимальний розмір похибки не перевищує 3,5%.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.