Петиція щодо збереження археологічних розкопок у Києві набрала потрібну кількість голосів

Електронна петиція на сайті КМДА зпроханням врятувати археологічні розкопки та знайдені артефакти на Поштовій площі в Києві набрала потрібні 10 тис. готосів за 4 дні до кінцевого терміну.

Петицію зареєстрував автор фільму "Україна.Повернення своєї історії" Акім Галімов 26 квітня 2017 року. Станом на сьогодні її підписало 10484 особи. Автор петиції так сформулював її мету:

"Просимо мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на те, що археологічні розкопки, які мають загальнонаціональне значення для України, опинились під небезпекою знищення. Квартали стародавнього Києва завалюють мішками зі сміттям, а фінансування роботи археологічної групи припинилося 4 місяці назад.

У зв'язку з Євробаченням на історичному місці хрещення Русі у річці Почайна пришвидшеними темпами добудовують торговельний центр, а культурні шари X-IX століття, які могли би мати революційне значення для науки, будівельники через декілька днів мають намір залити бетоном.

Творча команда фільму "Україна.Повернення своєї історії" на чолі з автором фільму Акімом Галімовим, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак, кияни та все наукове товариство України турбуються про збереження історичної спадщини нашої держави та просять мера Віталія Кличка втілити плани щодо музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі".

Тепер Київська міська державна адміністрація повинна буде розглянути цю петицію.

Нагадаємо, на початку 2015 року під час підготовчих робіт з реконструкції Поштової площі археологи знайшли частину вулиці середньовічного Києва. За оцінками науковців, дерев’яні споруди датовані ХI–XII століттями.

12 берзеня 2015 року стався обвал ґрунту, через що археологи призупинили роботи. Наступного місяця з метою захисту розкопу від впливу сонця та дощу його засипали землею.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти н е змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.