Документ із першими враженнями Гагаріна про космічний політ продали на аукціоні

Перший документ про перший політ людини в космос продано в Нью-Йорку в четвер за 47,5 тис. доларів США.

На торги було виставлено кілька записів: титульний аркуш, опис космпонавтом Землі з космосу та фотографія Гагаріна в гермошоломі.

Про це повідомляє РІА "Новости" з посиланням на аукціонний дім Sotheby's.

На першій сторінці англійською мовою за вихідними даними Центрального аероклубу ім. Чкалова зазначається: "Відомості, зареєстровані про перший космічний політ громадянином СРСР Юрієм Олексійовичем Гагаріним 12 квітня 1961 року на космічному кораблі "Восток".

Документ і фото Юрія Гагаріна, виставлені на торги. Фото: Sotheby's

Друга сторінка — лист гагаріна. "Я хочу описати свої короткі спостереження за час перебування в космосі. З висоти 175—327 кілометрів Землю було видно дуже добре. Її поверхня виглядала майже так само, як коли дивитися на неї з літака, що летить на великій висоті. Я ясно міг розрізнити гори, гирокі ріки, ліси, прибережні лінії та острови… У Землі дуже ясне й гарне блакитне сяйво", — писав Гагарін.

"Завдяки вичерпній підготовці я не відчвав дискомфорту від факторів космічного польоту. У дану мить я почуваюся добре", — писала перша людина, що побувала в космосі. Підпис: "Пілот-космонавт СРСР Ю. О. Гагарін, 15 квітня 1961 року".

Даний документ було підготовано для відправки в Міжнародну авіаційну федерацію, однак, зрештою, відправили іншу версію.

У Sotheby's документ назвали "пам’ятником доби зорі космосу", а опис вражень першого радянського космонавта Юрія гагаріна поставили в один ряд з "відкриттями й мандрами Колумба, Веспуччі й Магеллана".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти н е змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.