Комісія МОЗ знайшла архів каральної психіатрії у Дніпрі

Сьогодні комісія Міністерства охорони здоров’я під час перевірки психіатричної лікарні із суворим наглядом у м. Дніпрі знайшла архів медичних карток часів радянської "каральної психіатрії".

Про це повідомила міністр охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Пані мінiстр нагадала, що з 1968 по 1991 роки в цій психіатричній лікарні на примусовому лікуванні перебували дисиденти за сфабрикованим діагнозом "млява шизофренія"

Фото: ФБ Уляна Супрун

"…сьогодні комісія знайшла архів, який має пролити світло на те, яку категорію людей сюди відправляли - дисиденти, інакодумці, "критикани влади", які діагнози їм ставили? В яких умовах вони перебували? Яке отримували "лікування"? Всю цю інформацію містять медичні картки пацієнтів, які збереглися", — написала Супрун.

На фото з місця знахідки можна побачити історії хвороби відомих українських дисидентів Анатолія Лупиноса та Леоніда Плюща, а також листи від їх рідних.

Фото: ФБ Уляна Супрун

"Страшно уявити скільки доль як молох перемолола ця каральна машина. Це феномен "каральної психіатрії", коли наука стала на службу цілої каральної системи тоталітарної країни. СССР зник з карти світу, але його каральна система багато в чому збереглася до сьогодні. Наша ціль виправити цю історичну несправедливість.

Фактично, до цього моменту все, що ми знаємо про каральну психіатрію, скоріше базується на уявленнях та спогадах колишніх пацієнтів", — відзначала міністр.

Фото: ФБ Уляна Супрун

Комісія МОЗ вилучила ці архівні документи й передала експертно-перевіряльній комісії, яка має долучити їх до Національного архівного фонду Уркаїни. 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.